Я — воїн Христовий і воїн української армії
Stáhnout obrázek
Дмитро Анатолійович Присяжний (отець Димитрій) — настоятель Свято-Покровської парафії міста Боярка, який розбудовував українську церкву й одразу після Революції гідності розпочав капеланське служіння. Народився в селі Тарасівка Київської області 10 грудня 1975 року. З раннього дитинства вдосконалював свою українську мову, обираючи за співрозмовників односельців, які володіли літературною мовою, та багато читав. У школі захопився історією України, наприкінці 1980-х років шукав зустрічей з українськими дисидентами, щоби дізнатись про їхні погляди на історичне минуле Батьківщини. У 1994 році, після закінчення професійно-технічного училища, пан Дмитро із цікавості завітав на церковну службу до Михайлівського Золотоверхого монастиря і був настільки вражений побаченим, що того ж року вступив до Київської духовної семінарії, а в 1997 році прийняв сан священника й отримав призначення до міста Боярка Київської області. Події революцій 2004 та 2013 років Дмитро Присяжний пройшов разом зі своїми парафіянами на Майдані, а навесні 2014-го розпочав волонтерське та капеланське служіння. Після отримання вищої богословської освіти в Карпатському університеті ім. Августина Волошина та Ужгородській українській богословській академії ім. святих Кирила та Мефодія обійняв посаду головного військового капелана Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, а в 2020 році був призначений головним капеланом Операції об‘єднаних сил. Від зими 2023 року Дмитро Присяжний несе капеланську службу в лавах Збройних сил України.
